Цівінський Дмитро Миколайович (10.11.1982 - 30.11.2023)
Цівінський Дмитро Миколайович народився 10 листопада 1982 року в смт. Озерне Житомирського району Житомирської області в родині військовослужбовців. Середню освіту Дмитро Миколайович здобув у Озерненській школі. В 2000 році вступив до Київського ПТУ № 32, де отримав спеціальність електромонтажника по освітленню та освітлювальних мережах. У 2003 році Дмитро Миколайович був призваний до лав Української армії та склав присягу на вірність українському народу. З 2006 по 2008 року проходив військову службу за контрактом в Озерненській військовій частині. В 2007 році був нагороджений медаллю «15 років Збройним Силам України». Пізніше, в 2017 році, закінчив Житомирський військовий інститут ім. Корольова за напрямком «Електротехніка та електротехнології». Навчаючись заочно, Дмитро працював майстром електролабораторії в ТОВ «Акреція», потім – електриком у Житомирських житлово-експлуатаційних конторах. З 2012 року, одружившись, проживав у нашому селі. Разом із дружиною Залевською Любов’ю Леонідівною виховували двох дітей, сина Даніла та дочку Анну. З перших днів повномасштабного вторгнення, не роздумуючи, Дмитро Миколайович звернувся до ТЦК, рвучись у бій проти ворога. Декілька разів отримував відмову, а 7 березня 2022 року пішки (оскільки в перші дні війни транспорт із Глибочиці до Житомира не курсував) дістався до Житомирського ТЦК і вже звідти був направлений на фронт. Спочатку в Сєвєродонецьк, потім – Краматорськ та Бахмут. Служив у механізованій бригаді, яка займалася евакуацією із поля бою та ремонтом військової техніки. Пізніше потрапив на Запорізький напрямок, служив гранатометником. В кінці серпня 2023 року прийшов у відпустку додому, провів сина у другий клас, дочку – у дев’ятий. А вже через декілька днів знову пішов виконувати громадянський обов’язок. І більше не повернувся… У грудні 2023 року родина отримала сумну звістку про те, що з Дмитром при виконанні ним бойового завдання біля села Новопрокопівка Запорізької області був втрачений зв'язок, він зник безвісти. Більше року рідні жили надією, що Дмитро повернеться додому, але 16 січня 2025 року сім’ю сповістили, що старший солдат Цивінський Дмитро Миколайович загинув 30 листопада 2023 року в ході ведення бойових дій через мінно-вибухову травму. Дмитро був дуже доброзичливою людиною, завжди жив повноцінним життям. І так же само захищав країну, не шкодуючи себе. Але, як завжди буває, війна забирає найкращих. Вічна пам’ять та вічна слава захиснику нашої Батьківщини. Похований на кладовищі села Глибочиця.За особисту мужність і самовідданість, виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України від 24.02.2026 року №147/2026 Дмитра ЦІВІНСЬКОГО нагороджено Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
15:32:43 21.01.2025
