Ковальчук Павло Миколайович (25.07.1987 - 19.06.2024)
Ковальчук Павло Миколайович народився 25 липня 1987 року. Із трьох дітей в родині він був найстаршим. Після закінчення 10 класу Ліщинської загальноосвітньої школи вступив до Житомирського вищого технічного училища, де опанував професію "електрик-радіомайстер-механік". У 2007 р. був призваний в ряди Збройних Сил Україні. Шість місяців проходив службу в м. Полтава. Із 600 чоловік вибрали лише 4-х для продовження служби в Генеральному штабі України, в тому числі – Павла. Відповідальний, дисциплінований і виконавчий – таким його бачили під час служби. І після двох років служби запропонували залишитися при Генштабі. Однак юнак повернувся додому. Тут зустрів своє кохання, і в них народилося двоє діток – Женя та Валерія. 3 2019 по 2022 рік працював на підприємстві ТМ «IZOVAT».Щасливо проходило його життя. До 24 лютого 2022 року. Отримавши повістку з військкомату, Павло відразу пішов захищати Батьківщину. З 11 квітня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. брав участь у бойових діях в с. Троїцьке, м. Лисичанськ Луганської області; м. Костянтинівка, смт Луганське, с. Григорівка. с. Весела Долина Донецької області; с. Жадове Чернігівської області; с. Нова Олександрівка, смт Білий Колодязь Харківської області. Чотири місяці воював в м. Попасна Луганської області. Мав військове звання навідник, стрілець-кулеметник в 1 окремій бригаді Національної гвардії спеціального призначення ім. Івана Богуна. Під час перебування в м. Бахмут Донецької області у Павла стався інфаркт, через що він отримав інвалідність III групи внаслідок війни. 19 червня 2024 року Павло Ковальчук раптово помер. Похований 21 червня 2024 року в с. Ліщин Станишівської ТГ. В селі Глибочиця проживає його батько.
