Громада провела в останню путь Захисника України Ганька Віталія Анатолійовича
Сьогодні в останню путь Глибочицька громада провела воїна, захисника України, якій віддав своє життя за незалежність та територіальну цілісність нашої держави.
Ганько Віталій Анатолійович народився 25.01.1975 року в с. Левків в гарній трудовій сім’ї. Батько Анатолій Станіславович працював слюсарем на Житомирському льонокомбінаті, мама Галина Іванівна – в продовольчій сфері. Має меншого брата Олександра.
В 1982 році Віталій пішов до першого класу Левківської середньої школи. Згодом, коли сім’я переїхала жити до міста Житомира, продовжував шкільне навчання в школі № 30.
Після закінчення школи вступив до ПТУ № 17 за спеціальністю верстатник широкого профілю. Паралельно з навчанням займався спортом. Особливу увагу він приділяв боксу, футболу та легкій атлетиці.
Після проходження строкової служби у лавах Збройних Сил України Ганько Віталій працював на заводі Житомирський льонокомбінат, пізніше – на підприємстві Житомиргаззбут.
В 2004 році Віталій Анатолійович одружився з Аллою Володимирівною, та разом з дружиною виховували двох чудових діток - дочку Юлію та сина Ростислава.
Діти займаються спортом та продовжують мрію батька стати великими спортсменами.
З перших днів повномасштабного вторгнення Віталій Анатолійович вступив добровольцем до Збройних Сил України та проходив військову службу в артилерійському дивізіоні В/Ч А7014, де був головним навідником артилерійського розрахунку.
Паралельно з службою вступає до Поліського національного університету на кафедру лісового господарства для здобуття вищої освіти.
15 січня 2025 року Віталій Анатолійович виконуючи бойове завдання у с. Рідкодуб Краматорського району Донецької області на Лиманському напрямку загинув від смертельних поранень в наслідок ураження FPV - дроном.
Наш герой любив життя, любив Україну, сім’ю, дітей, родину та мріяв про перемогу. До останнього дня він тримав себе у відмінній фізичній формі та мотивував своїх дітей до великих успіхів у спорті.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної близької людини.
Нехай добрий, світлий спомин про людину, яка так сміливо, героїчно віддала життя за рідну Україну та за життя майбутнього покоління, залишиться в нашій пам’яті назавжди.
