Титаренко Олексій Васильович (16.08.1988-02.12.2023)
Титаренко Олексій Васильович народився 16 серпня 1988 року в селі Вільнянка на Житомирщині в сім’ї колгоспників. У його батьків, Надії Анатоліївни та Василя Степановича, було четверо дітей: троє синів і дочка. Дитинство Олексія проходило на фермі, де мама працювала дояркою, а батько завфермою. Хлопчина любив техніку. Під наглядом старших трактористів уже в 6 років він сідав за кермо й боронував поля. У 1995 році вступив до 1 класу місцевої початкової школи, з 4 по 11 клас навчався у школі в сусідньому селі Вільня. Був старанним учнем, дуже полюбляв спорт, особливо футбол, брав участь у змаганнях районного рівня. Після закінчення школи вивчився на водія. Працював на підприємстві «Сільхозтехніка» в місті Коростишів. У 2005 році одружився із Довбуш Юлією Іванівною. Народили трьох синів. Але сімейного щастя не склалося. У 2019 році Олексій Васильович підписав контракт та потрапив у Одеську морську піхоту в званні старшого матроса. Його бойові здібності неодноразово були відзначені командуванням. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, був контужений в боях на Донеччині. Саме в цей рік Олексій зустрів і свою другу дружину. Після закінчення контракту в 2022 році звільнився з лав ЗСУ. Але вже 16 березня 2023 року був мобілізований та на посаді командира стрілецького відділення відбув на Харківський напрямок. 02 грудня 2023 в населеному пункті Іванівка Куп’янського району Харківської області Титаренко Олексій Васильович загинув під час стрілецького бою. Похований у селищі Покровському Дніпропетровської області. В селі Студениця проживають діти Олексія від першого шлюбу: Валерій, Василь та Назар.
