Петрик Юрій Олексійович (10.03.1989 – 14.03.2024)
Петрик Юрій Олексійович народився 10.03.1989 року в сім’ї священника Олексія Олексійовича та Ярослави Юріївни, які в той час проживали в с. Левків, де батько служив священником. Маленьким хлопчиком він допомагав батьку на території храму. В 1996 році пішов у перший клас Левківської середньої школи. Після закінчення школи вступив на навчання до Житомирського агроекологічного коледжу, і одночасно - до Житомирського університету Податкової служби. Закінчивши навчання, був призваний на строкову службу, яку проходив у м. Бердичеві. Після звільнення у запас пройшов навчання в школі міліції міста Житомира, надалі працював в Районному відділі поліції. Згодом продовжив працювати в Черняхівському районі. В 2014-2018 рр. брав участь в АТО, має бойові нагороди та похвальні листи. Юрій Олексійович був життєрадісний, трудолюбивий, завжди готовий прийти на допомогу. З 2021 року, працюючи на заводі «Ізоват», був призваний до Збройних сил України.
В боях в населеному пункті Новобахмутівка Покровського району Донецької області отримав поранення. Після лікування повернувся в бойову частину, де продовжував захищати Україну. 14 березня 2024 року в районі населеного пункту Новобахмутівка Покровського району Донецької області під час виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини, старший солдат Петрик Юрій Олексійович загинув. Без доброго, надійного сина залишилась мама пенсійного віку…Похований Герой на кладовищі села Клітчин. Світла, немеркнуча пам'ять полеглому бійцю. Вдячність і безмірна шана його подвигу.
