ЯК ГОВОРИТИ ПРО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ В ШКОЛІ: ОСНОВНЕ ПРО ПОСІБНИК ДЛЯ ОСВІТЯН
5 лютого відбулася презентація посібника «Як говорити про російсько-українську війну в школі. Уроки стійкості, боротьби та перемог». Спікери події висвітлили, що саме варто розповідати дітям про війну, на чому акцентувати та які техніки, завдання можна використовувати в розмовах з ними. Детальніше читайте нижче.
Війна вплинула та продовжує впливати на всіх українців. Як і дорослі, діти та підлітки переживають травмівні події так само болісно. Проте на відміну від дорослих, які сформували навички стресостійкості та свободи самовизначення, у дітей цих навичок немає. Саме тому важливо допомогти їм напрацювати психологічну стійкість, стати витривалішими й сильнішими.
Як зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, завдання освіти в цьому контексті — сформувати в громадянина цілісну картину подій, які відбуваються навколо, дати усвідомлення їхніх першопричин, прищепити цінності та показати, як держава їх імплементує у свої рішення. Один із перших кроків — створити методичні рекомендації, що зорієнтують педагогів, які аспекти варто висвітлювати учням, як сформувати зв’язок між історичними фактами й сучасними рішеннями України.
Уроки, подані в цьому посібнику, покликані допомогти учнівству формувати активну громадянську позицію, навчати розрізняти факти й фейки та не піддаватися маніпуляціям і ворожій пропаганді. Учителі можуть використовувати посібник під час підготовки до виховної чи класної години, уроків із громадянської освіти, історії, української мови та літератури тощо.
Посібник не є нормативно-регуляторним документом та не передбачає обов’язкового виконання запропонованих інструкцій. Автори розробляли матеріали так, щоб ініціювати діалог у школах та запросити вчителів до його провадження. Також у посібник додали покликання на додаткові матеріали (статті, книги, відео тощо), щоб педагоги мали повноцінний інструментарій для проведення бесід. Про це розповів генеральний директор директорату шкільної освіти МОН Ігор Хворостяний.
У посібнику три розділи:
- «Навіщо» — чому важливо говорити про війну в школі;
- «Що» — на чому варто акцентувати під час розмов;
- «Як» — як донести потрібну інформацію через конкретні вправи й техніки.
Як зазначила модераторка зустрічі, кандидатка історичних наук, співавторка підручників і посібників з історії та громадянської освіти, співавторка посібника Антоніна Макаревич, під час створення посібника команда, яка над ним працювала, розробила комбінацію матеріалів для молодшої, середньої та старшої школи. Це лише рекомендації, тож учителі відповідно до запиту учнівства можуть сформувати власний урок: обрати з кожного розділу ті методи й інформацію, які найбільш пасуватимуть конкретним школярам.
Така структура дає вчителям змогу вибрати для обговорень ті теми, які відповідають віковим особливостям учнів і учениць, їхньому психоемоційному стану.
«НАВІЩО» ГОВОРИТИ
Протягом останніх дев’яти років росія веде війну проти України. Російська пропаганда, зокрема міфи і фейки, поширюються не лише серед українців, а й у всьому світі. Щоб запобігти дезінформації, необхідно дбати про безпеку в українському інфопросторі й прищепити дітям навички медіаграмотності.
Під час презентації кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров розповів, чому важливо мати усвідомлення подій уже зараз і на власному досвіді поділився, як це — писати про війну, якщо вона ще триває. Цей посібник створили з урахуванням матеріалів і фактів, які визнано на міжнародному рівні, а отже, він одночасно буде зрозумілий і українському читачеві, і читачеві з Європи, США, Великої Британії, Канади тощо.
Розвиток медіаграмотності — це наскрізна навичка Нової української школи, яка є важливою і необхідною складовою сучасного повсякденного життя.
«ЩО» ГОВОРИТИ
Про розділ «Що» розповів кандидат історичних наук, співавтор підручників і посібників з історії та громадянської освіти, офіцер ЗСУ, співавтор посібника Олександр Панарін. Про сучасну війну необхідно говорити на прикладах історичних фактів — так можна простежити чіткий зв’язок між минулим і сьогоденням. У розділі «Що» вчителі знайдуть достовірну інформацію про війну росії проти України, історичні факти на противагу російським маніпуляціям, зокрема про перемоги та виклики України в сучасній війні.
Під час створення посібника автори спиралися на запити суспільства, адже історичні факти та знання стали потрібними для боротьби з ворожою пропагандою та розуміння контексту російсько-української війни. Український наратив має будуватися, з одного боку, на особистих історіях, а з іншого — на історії української держави, зокрема сучасної боротьби за своє існування.
Також у цій частині автори наголосили на тому, що необхідно вживати коректні терміни під час обговорення війни, та пояснили, як гібридна війна трансформувалася в повномасштабне вторгнення. У розділі також йдеться про звірства російських військових проти цивільних, окупацію Маріуполя, захоплення ЗАЕС, підрив Каховської гідроелектростанції тощо. Ця достовірна інформація про перебіг подій під час війни дасть змогу вчителям підготуватися до її обговорення.
«ЯК» ГОВОРИТИ
Кандидат історичних наук, співавтор підручників і посібників з історії та громадянської освіти, викладач, співавтор посібника Олександр Охріменко розповів, що цей розділ посібника містить конкретні вправи й техніки, які допоможуть розповісти школярам про російсько-українську війну та не травмувати їх. Вправи спрямовано на те, щоб ліпше зрозуміти досвід дітей під час війни, навчити їх усвідомлювати власні емоції та переживання.
За допомогою запропонованих технік учитель може поговорити з учнями про війну, зосередившися водночас не на воєнних подіях, а на тому, як вони переживають і сприймають ситуацію навколо себе, як їм ліпше буде впоратися з сучасними реаліями.
Зокрема, у посібнику запропоновано варіанти, як можна використовувати мистецтво для того, щоб допомогти дітям прожити травматичні стани або зрозуміти свої емоції. Автори також рекомендують конкретні техніки, які є загальновживаними.
Посібник створювали з урахуванням особливостей дитячої психіки та світосприйняття. У розробленні взяла участь дитяча й сімейна психологиня Світлана Ройз, яка під час презентації порадила, як учителям підготуватися до розмови, налаштувати себе на неї, на що варто звертати увагу та як не травмувати дітей під час бесіди про війну.
Психологиня зазначила, що говорити про війну з дітьми надважливо, адже вони не мають сформованих версій подій. Якщо не розповісти їм про те, що відбувається, вони можуть вигадати власне пояснення або ж орієнтуватися на російські наративи та ворожу пропаганду. Передусім пояснення від дорослих мають супроводжуватися відчуттям власної емоційної стійкості та спокою. Саме тому розмову варто почати із вправ, руханок, дій, спрямованих на те, щоб сконцентруватися на теперішньому моменті. Пояснення мають бути чіткі та зрозумілі для дітей.
Умовно розмову можна поділити на три блоки:
- Стабілізаційний — підготовка до розмови;
- Конфронтація — обговорення складної теми;
- Інтеграція — резюмування, рефлексія обговорення.
Під час бесіди важливо бути уважними до стану дітей, адже неможливо спрогнозувати, що може спричинити в них загострену реакцію. Варто бути обережними під час вибору матеріалів, які педагоги демонструватимуть учням, зокрема уникати звуків та візуальних зображень, які можуть стати тригером: вибухи, сигнали повітряної тривоги, мертві тіла, кров тощо.
Найголовніше — створити безпечний простір для кожного учасника розмови. Учителю корисно ділитися почуттями, щоб власним прикладом легітимізувати ті чи ті складні для учнів емоції.
Для створення потужніших системних роз'яснень та діалогу з дітьми про війну необхідно розробляти додаткові матеріали в партнерстві з іншими інституціями, а також враховувати рекомендації для різних категорій дітей.
Користуватися посібником можна як на заняттях у школі, так і в позаурочний час. Щоб посприяти формуванню усвідомленої ідентичності учнівства, становленню їхньої активної громадянської позиції та розвитку критичного мислення, запрошуємо ознайомитися з посібником і користуватися ним.
