Прощання з Татауровим Романом Олеговичем
Сьогодні ми попрощалися з відважним захисником, люблячим сином, вірним товаришем. Саме таким залишиться в нашій пам'яті Татауров Роман Олегович.
Він народився 24 грудня 1996 року в селі Глибочиця. З 2003 року навчався в Глибочицькій загальноосвітній школі. А після закінчення 9 класів вступив до Житомирського будівельного коледжу за спеціальністю "Будівельник". Цей фах знадобився, коли після отримання диплому, Роман вирушив у пошуках кращої долі в Польщу.
У перший же день повномасштабного вторгнення хлопчина повернувся в Україну і вже 25 лютого вступив до лав Збройний Сил.
Служив кулеметником 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А7307, чим дуже пишався. Роман брав участь у складних бойових завданнях, міцно тримав зброю, знищував російських агресорів. Вважався найкращим у своєму відділенні.
Отримавши відпустку, молодий, але вже такий досвідчений воїн приїхав у рідне село. Здавалося, що на деякий час серце матері відчуло полегшення, адже син був у відносній безпеці.
Але невблаганна смерть підстерегла хлопця на дорозі:
12 вересня Роман загинув від отриманих травм внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Невимовно боляче прощатися з такими молодими. Це непоправна втрата.
Тепер Роман поповнив небесне воїнство, щоб захищати нас із вами і нашу Україну з небес.
Щирі співчуття осиротілій родині.
Царство небесне, вічна пам'ять і шана Романові.
Доземний уклін за відданість Україні.
