Глибочицька громада прощається з Героєм
Сьогодні Глибочицька громада провела в останню путь Закалюжного Миколу Миколайовича. Позивний «КУМ».
Він народився 28 серпня 1979 року у місті Коростень. Навчався у Поліській загальноосвітній школі, закінчив Житомирський сільськогосподарський коледж. Був призваний у 1997 році на військову службу до Збройних Сил України. В подальшому проходив службу у кримінально-виконавчій системі та органах внутрішніх справ України.
Він був Справжнім у всьому!
Він був Воїном, Другом, Патріотом, Чоловіком і Батьком, Сином і Братом.
Мав чудову родину: дружину Інну та трьох дітей – синів Антона та В’ячеслава, які сьогодні воюють у лавах ЗСУ, та доньку Анастасію.
Мама та сестра Героя проживають у місті Коростень.
У 2012 році родина воїна переїхала до села Глибочиця Житомирського району. Миколу Миколайовича завжди поважали друзі та земляки, щиро захоплювались його мудрістю та силою духу.
Воїн пройшов бойовий шлях, достойний героїчного літопису.
Майдан, АТО: Правий сектор 4 окремий батальйон, рота глибинної розвідки 74-й окремий розвідувальний батальйон, рота глибинної розвідки 54 Окрема механізована бригада, розвід рота Іловайськ, Донецький аеропорт, Піски, Авдіївка, Савур-Могила (разом з першою штурмовою ротою Правого сектору легендарного Да Вінчі).
Повномасштабне вторгнення 2022- 2023рр.:
Добровольчий Український Корпус «Правий сектор», 13 резервна сотня - Ірпінь, Буча, Стоянка, Макарів.
7 центр Сил спеціальних операцій - Бахмут, Соледар, Вугледар.
Після чого Микола Закалюжний вирішив, що він все ж більше розвідник, ніж боєць ССО, і перевівся до лав 151 Окремої розвідувальної роти, з якою брав участь у боях за Оріхів, Малу Токмачку, Роботине.
Загинув під час виконання бойового завдання 6 вересня біля села Роботине Запорізької області - потрапив під мінометний обстріл, отримав травми, несумісні з життям.
В горнилі боротьби з ворогом Микола Закалюжний з 2014 року. Це і самооборона, Правий Сектор, АТО... І скрізь Він був Своїм – КУМОМ.
Неодноразово нагороджений, зокрема орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «За єдність України», пам’ятним нагрудним знаком 74-го Окремого Розвідувального Батальйону ЗСУ за оборону аеропорту м. Донецьк, почесною відзнакою «Учасник бойових дій», відзнакою «За мужність і відвагу»…
Боєць бачив жахіття Донецького аеропорту, героїзм Авдіївки, Мар'їнки, Пісок...
Він не просто був там - він нищив ворога на нашій землі тоді і зараз...
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Микола Миколайович був за кордоном, але все покинув – і вже 24 лютого був в Україні, щоб обійняти та підтримати переляканих дружину і донечку, і знову піти в бій, боротись з ворогом!
Микола Закалюжний ще за життя став Легендою.
Його знають і поважають тисячі людей!
А тепер Він став нашим Ангелом-охоронцем, хранителем Роду.
Його вже немає, але Він залишиться в наших серцях назавжди!
Микола "Кум" Закалюжний R.I.P. Спочивай з миром.
