Шахрай Олександр Васильович (17.02.1984 – 29.01.2015)
Молодший сержант, командир танка ІІ роти, ІІ танкового батальйону 30 окремої механізованої бригади. Народився 17 лютого 1984 року в с. Левкові. Закінчив Левківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, Житомирський будівельний коледж. 2012-го року одружився, мав плани на щасливе, радісне життя. Повістка про мобілізацію прийшла в сім’ю Шахрай 18 березня 2014 року. Олександр не залишився осторонь, не ховався: «Треба, то треба. Хто, як не я?». Потрапив у 30-ту окрему механізовану бригаду, спочатку був призначений навідником у танковому екіпажі, а вже через три місяці став командиром. Навчання у військовій частині Новоград-Волинського, далі на полігоні в с. Чаплинка, Червоний Чабан, Чонгар Херсонської області і знову полігон у м. Мар’янівка Запорізької області. Під час перебування у зоні військових дій Олександр завжди був патріотично налаштований, не жалівся і не шкодував про свій вибір, не ховався за спинами побратимів, з гідністю виконував свій військовий обов’язок перед Батьківщиною. Зник безвісти 29 січня 2015 року після прямого влучання в танк у Вуглегірську – на вулиці Некрасова. Загинув екіпаж танка – молодший сержант Олександр Шахрай (командир танка), старший солдат Микола Хоречко, навідник і старший солдат Тарас Гарбарчук, механік-водій. Олександр Шахрай упізнаний за експертизою ДНК. Похований 7 листопада 2015 року в селі Левкові, Житомирського району. Шахрай Олександр Васильович нагороджений Орденом «за мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «Честь і слава Житомирського району".