Добровольський Іван Павлович (20.01.1998 – 21.06.2022)
Красивий, сильний, мужній та відданий своїй Батьківщині молодий патріот, непоправна втрата для України... Воїн народився 20 січня 1998 року у м. Житомирі. До 6 років проживав в селі Студениця разом з бабусею та дідусем. У 2009 році з родиною переїхав до м. Бердичева, де навчався у ЗОШ №17. У 2016 році здобув професію зварювальника. Мав світлу голову та золоті руки. У 2020 році переїхав до Києва, де працював на будівництві. З початку повномасштабного російського вторгнення військовослужбовець батальйону «Легіон Свобода» в складі 4 бригади оперативного реагування Національної Гвардії України імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Добровольський Іван з позивним «Тигр» захищав Київщину від ординців, після чого не вагаючись разом з побратимами поїхав на схід України де воював на 0 (нульовій) лінії, мав звання старший солдат та займав посаду старшого кулеметника (бронеавтомобіля) 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го батальйону оперативного призначення (на бротенетранспортерах) Початок повномасштабної російської агресії застав Івана в Києві. І з перших днів збройного вторгнення рашистів він долучився до добровольчого формування територіальної громади, охороняв мікрорайон Оболонь. Одним із об’єктів було укриття в корпусі університету імені Бориса Грінченка по вул. Маршала Тимошенка, де під час обстрілів переховувалися кияни. Іван опановував військову справу, захищав Київ від наступу російських окупантів. Коли добровольців зі столиці стали мобілізовувати, він записався у Нацгвардію та з «Легіоном Свободи» поїхав на Луганщину у пекельний трикутник – Рубіжне–Лисичанськ–Сєвєродонецьк. Двадцять першого червня був бій із диверсійною групою російського спецназу в районі селища Воронове на Луганщині… «Бійці «Легіону Свободи» НГУ, які чергували на спостережних пунктах «Хрещатик» та «Говерла», помітили групу російських спецназівців, які вийшли із захопленого раніше Метьолкіна і рухалися в їхній бік. З боку росіян це була спроба розвідки боєм. Коли вороги підійшли надто близько, українські бійці відкрили вогонь. Зав’язався запеклий бій, який тривав три години. «Тигр» чергував на СП «Говерла». У тому бою він відпрацював зі снайперської гвинтівки, вистріляв увесь БК підствольного гранатомета, встиг зробити постріл із «Мухи». У відповідь ворог відкрив шквальний вогонь. Граната з ворожого підствольника влучила в те місце, де стріляв «Тигр». Йому було всього 24… Поховали Героя в с. Студениця.
