Географія та природний потенціал
*Характеристика клімату
Клімат Глибочицької територіальної громади помірно-континентальний, з теплим літом і м’якою хмарною зимою. Середня багаторічна температура найхолоднішого місяця (січня) становить - 7°, найтеплішого (липня) +30°. Найбільші морози бувають у січні та лютому і досягають -27°. Тривалість безморозного періоду 150 – 170 днів.
На території громади протягом року випадає 550 – 600 мм опадів. Максимум опадів припадає на весняні та осінні місяці: квітень, травень, жовтень (40 – 45% річної кількості опадів). Сума опадів у період активної вегетації становить 300 – 350 мм. Сніговий покрив рівномірний (10 – 30 см) і триває 95 – 110 днів, але нестійкий через часті відлиги. В цілому він достатній для захисту озимини від вимерзання і накопичення ґрунтової вологи.
Відсутність гірських масивів сприяє вільному переміщенню повітряних мас різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони. Взимку спостерігається хмарна погода – результат проходження циклонів, опади можуть випадати як у вигляді снігу, так і дощу – при глибоких тривалих відлигах, а також проходженні атлантичних і південних циклонів.
*Земельні ресурси
Загальна площа ОТГ - 183,1 кв.м.
Земельні ресурси громади становлять 18 301 гектарів, в тому числі землі сільськогосподарського призначення – 11 734 гектарів з них рілля – 9664 гектари, пасовища – 588,5 га, землі лісогосподарського призначення – 5 085,2 гектарів, землі водного фонду – 333,8 гектарів. Загальна площа земель житлової та громадської забудови становить гектарів, з них земель житлової забудови – 787,58 гектарів, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергтики, оборони та іншого призначення - 314,8 гектарів.
Глибочицька територіальна громада розміщена в Поліській зоні. Ґрунти на території типові для центральної частини ґрунтово-кліматичної зони Житомирського Полісся. В основному, це слабо-дерново-підзолисті, супіщані та піщані, лучні середньо-суглинкові, дерново-підзолисті супіщані та піщані. На південному заході громади зустрічається невелика кількість опідзолених чорноземів. Водний режим цих ґрунтів нестійкий і цілком залежить від погодних умов, головним чином від кількості опадів. В основному, більшість ґрунтів території перезволожені, але придатні для вирощування традиційних для регіону Полісся сільськогосподарських культур, для сінокосів та пасовищ.
Рел’єф округи рівнинно-горбистий з розгалуженою рівнинно-яровою сіткою та руслами річок, глибоко врізаними в магматичні породи (граніти базальти). Громада розташована на пониженій рівнинній території тераси долини річки Тетерів.
*Водні ресурси
Загальна площа водного фонду громади становить 333,8 гектарів. Громада багата на водойми. В межах громади протікають річки: Тетерів, Свинолужка, Синка, (притоки Лонка і Руда), Гнилий Потік, Калинівка та Коханівка.
В самому селі Глибочця та на його околицях зустрічається декілька неглибоких водойм-копанок, які з’єднані меліоративними каналами та канавами, які слугують для відведення надлишку води, що іноді утворюється після танення снігу або інтенсивних дощів, через систему великих осушувальних каналів та малих річок до річки Тетерів. Зокрема на північ від села Глибочиця в лісовому масиві з болотистих місцин Мала Руда та Велика Руда бере початок річка Руда – ліва притока Тетерева, довжина 16 км. У верхів’ї розгалужена та має окремі малі притоки. Вона протікає через села Гадзинку та Березину. По течії знаходяться озера (Гадзинський та Березівський ставки). У річки Руда є притоки. Її назва походить від того, що у межах протікання річки існують в грунтах запаси болотних руд, через які вода набуває рудого кольору.
У селі Студениця є річка Свинолужка площею 4 гектари та каскад ставків, який складається з 6 водойм загальною площею 34,41 гектарів. Тут можливо розвивати промислове розведення риб.
Через села Нова Вигода, Кмитів та Великі Кошарища протікає річка Синка-ліва притока річки Тетерів, ії довжина – 10 кілометрів, площа басейну – 47,1 м.кв. Має дві великі праві притоки – річки Руду і Лонку, які впадають у Синку в урочищі Кривий Яр. Лонка (лугова річка) довжиною 5,64 кілометра.
Через село Левків протікає річка Тетерів, через село Калинівку – річка Калинівка.
На річках розташована велика кількість ставків, зокрема на Свинолужці, Рудій і Лонці.
На території сіл Великі Кошарища та Кмитів розміщені 3 блакитних озера глибиною до 43 метрів.
Між селами Березина, Малі Кошарища розташований в урочищі «Канарська гірка» природний водоспад з назвою «Холодний водоспад». Довжина урочища 9 кілометрів, ширина – 1 кілометр.
У долинах та низинах багато боліт. Річкові долини подекуди переходять в урвища, яри та каньйони.
Фауна річок і озер представлена численними видами риб.
*Лісові ресурси
Громада має велику кількість лісових територій – 5 085,2 гектарів.
Територія багата на представників рослинного світу.
Ліси переважно мішані з великою часткою ялини, дуба, сосни і берези.
Окрасою є лісовий масив (носить назву Вацьківська Дача, яку ліс отримав в ХІХ столітті, коли належав Житомирській земській управі). Він складається з хвойних (сосна, ялина) та листяних дерев (звичайний та червоно-черешковий дуби, береза, осика, осокори, липи, акація, вяз та інші), найрізноманітніших кущів (терен, глід, бузина, малина, калина, горобина), трав та інших представників рослин.
Березинська філія Станишівського лісництва, де діє розсадник плодових та паркових дерев.
На південному сході села Глибочиця розташовані поля і насадження Житомирського комунального підприємства «Зелене господарство». Тут можна побачити багато декоративних рослин (блакитну ялину, спіральну вербу, плакучу горобину тощо).
Левківське лісництво Державного підприємства «Коростенське лісомисливське господарство», де площа лісів становить 5115,5 гектарів. Левківські ліси унікальні своїми репрезентативними ділянками, а саме сон-трава, джерела води та велика кількість ягід та грибів.
Фауна навколишньої території – типові представники Полісся і Лісостепу. З птахів тут гніздяться дикі гуси, качки, кулики, деркачі, сіра та чорна чаплі, бусли, яструби, шуліки, сойки, зозулі та інше дрібне птаство. В полях можна зустріти куріпок та жайворонків, зайців, лисиць, мишей-полівок, землерийок. Із сусідніх лісів забігають за поживою лосі, дикі кабани, косулі.
*Мінерально-сировинні ресурси
Використання корисних копалин обмежене через неглибоке залягання кристалічних порід та високий рівень грунтових вод. Добувається відкритим способом лише пісок та в окремих місцинах глина, які використовуються місцевими жителями для індивідуального будівництва, а також для ремонту насипної частини навколишніх доріг.