У Левкові відзначили 95-ту річницю від дня народження славетного земляка Михайла Даниловича Клименка
«Той щасливий,
Хто і сніг оберне
В зелен-цвіт
І в серці збереже!»
М.Клименко
5 листопада 2021 р. в центрі села Левків було проведено захід "Збережена в серці весна", присвячений 95-й річниці від дня народження нашого славетного земляка Михайла Даниловича Клименка.
На заході були присутні Глибочицький сільський голова Сергій Сокальський, начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Ганна Войтенко, секретар Глибочицької сільської ради Віталій Шпаківський, староста Левківського старостинського округу Олександр Подорожній та жителі с. Левків.
Зі спогадами про Михайла Клименка виступили вчителі Левківського ліцею Гриценко Т.М., Клименко Н.В. та письменник - земляк Ковальчук М.Ф.
Наш талановитий земляк Михайло Данилович Клименко народився у с. Левків 6 листопада 1926 року. Михайло Данилович - український поет-лірик, сонетяр, журналіст, літературний редактор газети «Радянська Житомирщина», член Спілки письменників СРСР. Батько живописця Петра, поетеси Наталії та майстра художнього оброблення дерева Віталія Клименків. Михайло Клименко є автором поетичних збірок «Сині очі весни», «Далі голубині», «Людям радію», «Зажнив'я», «Поезії» «Розвидень», «Алмазна грань», «Чорнозем», «Глибока струна», «Поезії. Вибране», «Зелене прозріння», «Призначаю побачення рястові», «Обрії кличуть». Багато з них є добре відомі широкому читацькому загалу. Остання збірка «Сад мого життя» вийшла вже після смерті поета.
У віршах Клименка - лише аполітичні речі: краса природи Полісся, радість життя і творчої праці.
Переважна більшість поезій написана Михайлом Даниловичем білим віршем і верлібром. За вчителів він мав таких класиків як Леся Українка, Іван Франко, Пабло Неруда, Назим Хікмет, Уолт Уїтмен, Гарсія Лорка. Одним із перших в українській літературі став використовувати жанр хокку.
Михайла Даниловича не стало 5 лютого 1998 року після тривалої і тяжкої хвороби. Поховано поета в рідному селі Левкові, та його чудові літературні твори назавжди залишилися для нас. Традиції, що були започатковані майстром поетичного слова у своїй творчості, продовжують сьогодні його численні учні, серед яких донька поета Наталка Клименко.
У 2002 році письменник Валентин Грабовський на базі видавництва «Полісся» створив обласну літературно-мистецьку студію імені Михайла Клименка в м. Житомирі.
У 2011 році було започатковано премію Михайла Клименка у двох номінаціях: відомі письменники та молоді автори.
У рідному Левкові поету відкрито меморіальну дошку.
***
В пізню криницю ночі
Впала зоря блискуча,
Мовби осяяти хоче
Все, що скороминуче.
Сонні кучматі верби
З річки вийшли на кручу.
Ноги у них затерпли,
Острах весь вечір мучив.
...Навіть зоря гаряча
Не пропалила поли…
Небо – зірками плаче
І не відплаче ніколи.
«В пізню криницю ночі»
***
Йду по розмерзлій землі,
викопую кущик жита:
В нього листочки на вітрі
тремтять, мов зайчата,
А корінці – борідкою
Позвисали донизу
І грудочки ґрунту міцно
тримають в обіймах.
«Журавлиної зграї плугів»
***
Засклила ніч калюжу
Прозорчастим льодом.
Зоря пішла невмита…
Відлетіло літо на південь,
У спорожнілі гнізда
Сороками всівся сніг.
«Хокку»
