У Глибочицькій об'єднаній територіальній громаді вшановано пам'ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України: Андрусенка Сергія Олександровича Євдощука Олексія Олександровича
Андрусенко Сергій Олександрович
Учасник Антитерористичної операції по врегулюванню кризової ситуації на Сході України, участь у бойових діях даної операції брав з перших днів. Старший сержант танкового взводу 13 мінопіхотного батальйону Чернігів-1, оператор установки «ПТУР».
Андрусенко С.О. був доброзичливим до людей, відповідальним та старанним солдатом. Завжди швидко та чітко виконував поставлені перед ним завдання та цілі. Комунікативний, ініціативний, мужній та відданий військовій справі.
Загинув 30 січня 2015 р. у бою за м. Вуглегірськ під час танкового, ракетно-артилерійського удару противника на блокпосту 1302. В результаті тривалих бойових дій даний блокпост був повністю знищений, але не покинутий особовим складом. У цьому бою Сергій врятував командира відділення, надавши йому допомогу при пораненні.
09.05.2015 р. встановлено, що Андрусенко Сергій Олександрович є загиблим (чотири місяці його вважали безвісти зниклим).
- Народився Сергій Олександрович у с. Глибочиця 01.01.1979 р.
- В 1985 р. став учнем Глибочицької ЗОШ, яку закінчив у 1994 р. У 1997 р. здобув професію електромонтажника силових мереж у Житомирському СПТУ № 13. За роки навчання був старанним учнем, доброзичливим до людей, відповідальним до доручених справ. Певний час, після закінчення професійного училища, працював на будівельних об’єктах в містах України.
- У 2002 р. призваний до збройних сил України, служив у смт. Озерне.
- Після закінчення служби працював завскладом будівельних матеріалів у приватній установі м. Житомира.
- У липні 2014 р. Житомирським ОМВК був мобілізований і проходив службу в смт. Озерне, в територіальній охороні військової техніки.
- 03 листопада 2014 р. переведений у м. Чернігів до складу 13 мотопіхотного батальйону «Чернігів – 1». Служив у танковому взводі оператором установки «ПТУР». Проходив військову службу у званні старшого сержанта.
- У грудні 2014 р. був відправлений на Схід, у Дебальцево. Наприкінці грудня отримав відпустку і відсвяткував своє день народження в колі рідних та друзів.
- 14 січня 2015 р. у м. Вуглегірськ Донецької обл. він виконував бойові завдання на блокпостах 1301 та 1302.
- 29 січня 2015 р. біля м. Вуглегірськ противник після проведення артпідготовки з застосуванням важкої техніки та живої сили перейшов у наступ. Блокпост 1302 тримаючи удар, проте з переважаючими силами противника, (більше 10 танків, 2 БМП, до 200 чоловік військових) після декількох годин бою був знищений, але не покинутий особовим складом. У цьому бою Сергій врятував командира відділення, надавши йому допомогу при пораненні, цим самим показавши свою відважність, людяність, гідність та милосердя.
- 29 січня 2015 р. у бою за м. Вуглегірськ Андрусенко Сергій Олександрович загинув.
- Чотири довгих місяці його вважали безвісти зниклим.
- 06.03.2015 р. тіло Сергія було знайдено і перевезено до Дніпропетровського моргу.
- 09.05. 2015 р. мати Сергія, Галина Петрівна, отримала повідомлення , що Андрусенко Сергій Олександрович, її син, мужньо загинув у бою за м. Вуглегірськ Донецької обл.
- 16.05.2015 р. Сергія поховали у рідному селі Глибочиця.
- Рішенням Житомирської районної ради № 689 від 17.09.2015р. нагороджений найвищою відзнакою Житомирської районної ради « Честь і слава Житомирського району» посмертно.
У День пам’яті захисників України, який відповідно до Указу Президента від 23.08.2019 № 621 відзначається щорічно 29 серпня, за ініціативи Глибочицького сільського голови Сокальського Сергія Вікторовича відбулося покладання квітів до могили загиблого Андрусенка Сергія Олександровича у селі Глибочиця.
У заході брали участь заступник голови Житомирської РДА Мельник Катерина Вікторівна і керівник апарату Гречко Олена Борисівна, родина загиблого: мама Андрусенко Галина Петрівна та дідусь Пилипчук Василь Петрович.
З великим хвилюванням про загиблого говорили учасники АТО Лисенко Ярослав Анатолійович, Котвіцький Юрій Сергійович а також жителька села Глибочиця Шкредова Антоніна Дмитрівна.
Євдощук Олексій Олександрович
Євдощук Олексій Олександрович народився у м.Житомирі 10 квітня 1985 року. Навчався в Житомирській ЗОШ №32, а старші класи закінчував в с. Студениця Коростишівського р-ну. Після закінчення школи був призваний на військову службу до 95-ї аеромобільної бригади. Олексій був доброзичливою, відкритою людиною. Зі слів дружини, з якою познайомився у 2013 році, він завжди говорив те, що думав. Також близькі зазначають, що молодий чоловік дуже любив тварин, особливо котів (часто приносив їх додому). У сім’ї Олексій Олександрович був добрим, люблячим чоловіком, любив дітей. Був дуже щасливим, коли народився син. Зі спогадів дружини: «Завжди такий мужній, навіть плакав від щастя».
Коли в Україні почалася війна, Олексій не міг сидіти вдома і вирішив йти боронити країну, тим паче, що боронив країну його батько, також військовий. Ніхто не міг вплинути на його рішення, навіть дружина, яка чекала дитину.
У грудні 2014 року Олексій відбув в зону проведення АТО. Брав участь в боях на Донеччині (аеропорт, Слов'янськ, Авдіївка, Дебальцеве).
Олексій дуже любив свою сім'ю. Намагався телефонувати як можна частіше. Сумував через те, що син росте, а він цього не бачить. В свій останній приїзд додому Олексій Олександрович сказав, ніби щось передчуваючи,:"Якщо зі мною щось трапиться, похороніть мене біля дідуся". 16 травня 2016 року Герой зателефонував з радісною звісткою про те, що скоро буде вдома. Але так сталось, що Олексій більше не приїхав додому. Так і не побачив сина. Олексій вижив у «гарячих» точках Донбасу, але 17 травня 2016 року загинув на Херсонщині. Похований у с. Студениця Коростишівського району.
29 серпня Указом Президента України визначено як День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Цей день увійшов до нашої історії як один з найстрашніших і найчорніших. Адже саме у цей день під час Іловайської операції українська армія зазнала найбільших втрат.
З метою гідного вшанування пам’яті військовослужбовця Євдощука Олексія Олександровича, який загинув у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, за сприяння Глибочицького сільського голови Сокальського Сергія Вікторовича та за участі голови Коростишівської райдержадміністрації Денисовця Юрія Миколайовича та Коростишівського міського голови Кохана Івана Михайловича покладено квіти до могили загиблого у селі Студениця.
Трагедія родин загиблих воїнів це трагедія нашої Глибочицької об'єднаної територіальної громади і нашої держави. У скорботі разом з присутніми була мама Олексія – Євдощук Світлана Олексіївна.
Згадали про Олексія, про добру, чуйну, справедливу людину, яка завжди іде на допомогу- учасник АТО Радомський Андрій Петрович та заступник директора з навчально-виховної роботи Студеницького ліцею Гончаренко Марія Петрівна.
Не вмирає пам'ять про наших героїв сьогодення, яку ми маємо плекати із вдячністю за можливість жити під мирним небом.
Сьогодні Україна об’єдналася в шані і вдячності нашим співвітчизникам, які, відстоюючи свободу і незалежність країни, віддали свої життя в ім’я майбутніх поколінь, зберігши тим самим мирне життя на більшій території України.
Цінуймо життя і вічна пам'ять героям.
