Готуємось до атестації педадогічних працівників (на допомогу керівникам закладів освіти)
Методичні рекомендації розроблено на підставі
Типового положення про атестацію педагогічних працівників України
(наказ МОНмолодьспорту від 06.10.2010 №930,
зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14.12.2010 р. за №1255/18550 із змінами,
затвердженими наказом МОНмолодьспорту від 20.12.2011 №1473,
наказом МОН від 08.08.2013 №1135)
Сучасний заклад освіти являє собою складний механізм, який об'єднує багато напрямків діяльності:
- Освітній процес;
- Виховний процес;
- Методичну роботу
- Експериментальну (інноваційну) діяльність:
- Психологічне забезпечення;
- Допоміжний напрямок (забезпечення освітнього процесу необхідними умовами діяльності).
Реалізація усіх напрямків діяльності закладів освіти здійснюється педагогічними працівниками. Чим вище науково-теоретичний і загальнокультурний рівень педагогічного працівника, його професійна майстерність, тим ефективнішим стає освітній процес та результативність діяльності закладу освіти. Виходячи з цього, особливого значення набуває послідовна робота адміністрації закладу освіти з педагогічними кадрами до якої входить і атестація педагогічних працівників. Керівник закладу освіти та його заступники є організаторами і керівниками атестаційного процесу. Їхніми обов'язками перш за все є створення у закладі системи атестаційної роботи.
Атестація педагогічних працівників може виконати покладену на неї функцію лише за умови включення її з одного боку в систему управлінської діяльності, а з іншого боку в систему методичної роботи, спрямованої на забезпечення розвитку творчої ініціативи, підвищення рівня професійної майстерності та якості педагогічної праці.
У ході підготовки та проведення атестації педагогічних працівників доцільно дотримуватися наступних положень:
- підготовка, проведення атестації, а також її результати повинні бути спрямовані на утвердження високої ролі педагога, на підвищення його авторитету в колективі закладу освіти, серед вихованців та їх батьків.
- усі нормативні документи, інформація про атестацію, її форми, види, кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників, зразки атестаційної документації мають бути доступними для педагогів, що атестуються, з порядком та терміном проведення атестаційної експертизи педагога слід ознайомити заздалегідь.
- робота атестаційних комісій повинна бути спрямована на виявлення успіхів та проблем у педагогічній діяльності, спрямованих на реалізацію педагогом цілей освіти на сучасному етапі.
- атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням
кваліфікаційних категорій проводиться щодо вчителів
усіх спеціальностей, які мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра відповідно до п. 4.1. Типового положення про атестацію педагогічних працівників України.
Робота з кадрами — один із напрямів діяльності директора та заступника директора з навчально-виховної роботи закладу освіти. І саме заступник директора має підтримувати прагнення педагогів до професійного зростання, допомагати кожному з них реалізувати на практиці наукові надбання, інноваційні технології, розкрити фахові здібності.
Конкретні, чіткі обов'язки заступника директора, виконання яких спрямовані на реалізацію завдань атестаційного періоду в закладі, мають бути визначені у посадовій інструкції заступника директора.
Зокрема, такі обов'язки як:
- вивчення та оцінка рівня кваліфікації, результатів педагогічної діяльності педагогів, які атестуються;
- створення оптимальних умов для активізації творчої діяльності педагогів;
- виявлення, вивчення, узагальнення, поширення найкращого досвіду роботи педагогів;
- моніторинг професійного зростання педагогів, які атестуються;
- розроблення заходів щодо підвищення професійної майстерності педагогічних працівників закладу;
- ведення документації, передбаченої нормативно-правовими актами;
- оформлення інформаційних матеріалів з питань атестації (куточки, інформаційні стенди, вісники, бюлетені тощо);
- проведення аналізу результатів атестації педагогічних кадрів;
- внесення пропозицій щодо заохочення педагогічних працівників, проведення позачергової атестації (за потреби) ;
- внесення питань атестації педагогів у план методичної роботи.
Проведення атестації передбачає ведення цілої низки документів, оформлення яких, як правило, покладається на заступника директора. Зокрема, у методичному кабінеті ЗО має бути впорядковано такі матеріали щодо атестації педагогічних працівників:
- законодавчі і нормативні документи з питань атестації;
- перспективний план курсової перепідготовки;
- перспективний план атестації;
- графік проведення атестації;
- пам'ятки, порадники для педагогів;
- матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів;
- аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності дітей;
- аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів (методична та діагностична картки педагога (додаток 1, 2), результати психолого – педагогічного дослідження);
- портфоліо педагога (додаток 3);
Аналіз існуючої практики показує, що вплив атестації на рівень освітнього процесу в закладі освіти може бути як позитивний, так і негативний.
Позитивний - можливий за умови суворого дотримання усіх нормативних вимог до організації та проведення атестації. Він сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу, покращенню його загальних результатів.
Негативний - можливий за умови неякісної організації та формального проведення атестації, що призводить до конфліктів у педагогічному колективі і, як наслідок цього, відволікає педагогічний колектив від безпосередньої роботи. Цей вплив відповідно ускладнює, гальмує і знижує рівень освітнього процесу.
Внаслідок вище зазначеного виникає необхідність системного підходу до атестації педагогічних працівників, який складається з планування атестаційної роботи, суворого дотримання етапів проведення атестації, виконання нормативного режиму під час організації і проведення атестації, відпрацювання загальних вимог до педагогічного працівника, які дозволяють об'єктивно оцінювати кожного, хто атестується.
Атестацію слід розглядати як постійний неперервний процес, тому що із завершенням одного атестаційного періоду розпочинається наступний. Проте кожний такий атестаційний період містить кілька етапів, які повторюються з року в рік, а саме:
-
- підготовчий - теоретичні кваліфікаційні випробування (заліки, співбесіди, захист власного творчого звіту) в рамках проходження курсової підвищення кваліфікації;
- практичний - перевірка та оцінювання практичних професійних умінь педагога (результативність праці в освітньому процесі).
З цією метою члени комісії відвідують заняття , проводять анкетування батьків вихованців, колег та адміністрації освітнього закладу. Використання психолого-педагогічних методик дає змогу об'єктивно визначити реальний кваліфікаційний рівень педагога, його творчий потенціал.
-
- підсумковий – присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.
На початку навчального року директору, заступнику директора варто зосередити увагу на питаннях, які дадуть змогу уникнути непорозумінь та конфліктів у процесі проведення атестації педагогів у закладі освіти. Зокрема, необхідно:
- перевірити своєчасність проходження курсів підвищення кваліфікації педагогами, які атестуються, наявність посвідчень курсової перепідготовки;
- подати інформацію керівнику закладу про внесення змін до перспективного плану атестації педагогів для підготовки наказу (за потребою);
- перевірити точність визначення стажу безпосередньої педагогічної роботи педагогів, які атестуються;
- ознайомити колектив з нормативними документами, що регламентують процес атестації педагогічних працівників.
Директору, заступнику директора варто пам'ятати, що:
- вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, його узагальнення та оформлення відповідних документів проводиться членами атестаційної комісії, експертних груп і працівниками відділу освіти;
- портфоліо заповнюється педагогом поетапно, відповідно до кваліфікаційного рівня.
Адміністрація закладу, готуючи характеристику педагога, який атестується, має дати комплексну оцінку рівню його педагогічної майстерності, розкривши такі її складові:
- професійна компетентність;
- результативність роботи (рівень компетентності дітей);
- особистісні якості.
Важливим аспектом такої комплексної оцінки є аналіз показників діяльності педагога за весь міжатестаційний період (за п'ять років), а не лише за рік атестації. Планомірний аналіз діяльності кожного педагога протягом цього періоду дасть можливість усім учасникам освітнього процесу уникнути зайвого напруження та хвилювань.
Директор, заступник директора повинен так побудувати методичну роботу, щоб задіяти в ній кожного педагогічного працівника, залучаючи до участі в різноманітних заходах. Таким чином педагоги матимуть змогу реалізувати свої потенційні можливості. У міжатестаційний період слід вивчати досвід роботи педагогів, узагальнювати його та подавати на розгляд, схвалення, затвердження до методичної ради відповідного рівня, яка уповноважена здійснювати науково-педагогічну експертизу методичних матеріалів.
Керівникам закладів освіти слід відстежувати будь-які досягнення, вести облік участі кожного педагогічного працівника у методичних заходах. Тому на кожного педагогічного працівника загальноосвітнього закладу необхідно заповнити методичну та діагностичну карту педагога. Такі робочі матеріали допоможуть дати обґрунтовану вичерпну характеристику діяльності педагога за весь міжатестаційний період, забезпечать об'єктивність в оцінюванні діяльності педагогів, дадуть змогу уникнути формалізму під час підведення підсумків вивчення діяльності педагогів. Структурування отриманої інформації спрощує аналітичну роботу в межах кадрового менеджменту, зокрема з питань атестації.
Після завершення атестаційного періоду керівник ЗО і заступник директора з НВР аналізують і узагальнюють результати атестації та вносять корективи до бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників навчального закладу.
Завантажити
Методичні рекомендації щодо оцінки рівня кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти
